постригати

постригати
-а́ю, -а́єш, недок., постри́гти, -ижу́, -иже́ш, док., перех.
1) Підрізуючи, робити коротшим або зрізувати зовсім (волосся, вовну і т. ін.).
2) перев. у сполуч. зі сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Виконувати обряд посвячення кого-небудь у ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. || Віддати в монастир.
3) розм., заст. Брати в солдати.
4) у кого, перен., розм. Робити, виставляти когось ким-небудь. Постригти в брехуни.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "постригати" в других словарях:

  • постригати — Здійснювати постриження; хрестовидно зрізати волосся на голові пострижуваного …   Словник церковно-обрядової термінології

  • постригати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • приходити — Приходить приходити (1) 1. Нападать, наступать на кого л. 945: А о сихь, оже то, приходять чернии болгаре и воюють въ странѣ Корсуньстѣй, и велимъ князю рускому, да ихъ не пущаеть: пакостять странѣ его. Пов. врем. лет, 37 (1377 г. ← нач. XII в.) …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • бѣдьно — (49) нар. 1.Опасно, беда: не добро ѥсть ни полезно. нъ бѣдно. и вражебно. оучимымъ избирати наставника по своѥм(о)у хотѣнию. (ἐπικίνδυνον) ПНЧ 1296, 41 об.; велми бѣдно нынѣ нѣ кающимъсѩ. даже не постигнѣть см҃рть. ПрЛ XIII, 33в; ѥще же и ѡ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • негодьнъ — (6*) пр. Неподходящий: да аще ѹбо книги годны будуть ѥму. да прииметь ѥ. аще ли негодны ѥму будуть. да се имаши три златица. ПНЧ XIV, 147в; негодьно средн. в сост. сказ. Не годится, не следует: а ци негодно постригати бе скымы. КН 1280, 519г; А… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • печалитисѧ — ПЕЧАЛ|ИТИСѦ (5*), ЮСѦ, ИТЬСѦ гл. 1.Печалиться, огорчаться: въ велицѣ печали б˫ааше володимиръ. зане не можааше изити проти||вѹ имъ и много печалѧашес˫а. СкБГ XII, 8–9; а ине хоще(т) свое(г) жить˫а ѹправити добрѣ. то тужить си… си павлу достоино… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • питѣти — ПИТѢ|ТИ (6*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Содержать, доставлять пропитание, средства к жизни: Несщ҃нъ всѧкъ двоженець. или наложницю питѣ˫а. КР 1284, 39а; Ѥретичьски˫а дѣти аще бу(д)ть хр҃ьсть˫ани. да нѹдѧ(т) ро(д)телѧ своѧ. питѣти ихъ и ѡблачити. и вѣно и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • перестригати — а/ю, а/єш, недок., перестри/гти, ижу/, иже/ш; мин. ч. перестри/г, ла, ло; док., перех. 1) Стригти кого , що небудь іще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Стригти всіх чи багатьох. 3) церк. Постригати всіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

  • постригання — я, с. Дія за знач. постригати …   Український тлумачний словник

  • постригти — I див. постригати. II иже/, док., у сполуч. зі сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»